Притулок Моріарті

Ма Сяо Дін саме збирався виступити. Сон Ю, якого він так довго обманював, давно знав його характер, той просто схопив його за плечі й відтягнув назад, перервавши його невимовлені слова. Ма Сяо Дін був змушений відступити, мовчки проковтнувши слова "вийди і побити того сина", і відійшов убік. Сон Ю змінив вираз обличчя і, зберігаючи спокій, з упевненим виглядом збрехав: «Нікуди не збирався, просто вийшов у туалет». Сє Свей байдуже поглянув на нього: «Ти що, навіть у туалет йдеш разом з кимось?» Сон Ю знову схопив Ма Сяо Діна за одяг і, підморгнувши йому, запитав: «Швидше скажи Сє Свею, чи не боїшся ти, після повернення з будинку з привидами, ходити в туалет сам?». Ма Сяо Дін відчував, як кров підступає до горла, але, змушений підкоритися тиранії, міг лише шалено кивати головою: «Так, так, так, я страшенно боюся». Сє Свей деякий час пильно дивився на нього, а потім раптом усміхнувся й сказав: «Який збіг, я теж не наважуюся». Сє Свей: «Ходімо разом». Сон Ю: «……» Звичайно, неможл...

Сон Ю постійно хвилювався за стан Сє Свея, і коли того вечора повернувся додому, він неуважно вечеряв. Він взяв шматочок зеленого овоча, потримав його в роті та жував півхвилини, ледве з'ївши рис. Бабуся Мен спостерігала, хитала головою, зітхала, але нічого йому не сказала. Поверхнево закінчивши трапезу та прийнявши душ, Сон Ю помчав нагору до своєї кімнати. Перше, що він зробив, це надіслав Сє Свею повідомлення. Ціла купа повідомлень пролетіла повз. 【Сон Ю: Ти в порядку?】 【Сон Ю: Чим більше я думаю про твою поведінку протягом дня, тим підозрілішою вона здається. Ти одержимий?!】 【Сон Ю: Ти зможеш заснути сьогодні ввечері?】 【Сон Ю: Хочеш, я зіграю для тебе Мантру Великого Співчуття? Або я можу зателефонувати тобі та процитувати уривок з основних соціалістичних цінностей.】 Його занепокоєння практично стрибало з екрану. Це було зовсім не схоже на його попередній прямолінійний вираз занепокоєння у вигляді "о". Звісно, ​​з сусідом по парті все завжди інакше. Коли Сє Свей отрим...

Норман вийшов, взяв їжу, яку робот поставив на стіл, відніс її у ванну кімнату і передав русалці. Ань Дзінь сів на край ванни, взяв піднос і поставив його на бортик. Він очікувально глянув на Нормана, зачекав, доки той вийде, щоб потім почати їсти. Норман запитав: «Хіба ти не голодний?» Ань Дзінь кліпнув очима і обійняв їжу руками, намагаючись дати Норману зрозуміти, що він має на увазі. Хвилювався, що Норман розсердиться через його звичку захищати їжу, тому тихенько спостерігав за його виразом обличчя. Якщо господар незадоволений, він віддасть йому крабову ніжку на знак вибачення! Вираз обличчя Нормана залишився незмінним. Захищати їжу для русалок цілком нормально. Він уже помітив, що маленькій русалці не подобається, коли за ним спостерігають під час їжі. Тому останніми днями він виходив, щоб той почав їсти. Норман зрозумів Ань Дзіня, вийшов з ванної кімнати, сів на диван біля спальні й випив поживний напій. Після того, як він випив, Норман зайшов у Зоряну мережу. На Зоряній мережі м...

 【】- публікації або повідомлення в інтернеті/телефоні «» - розмова "" - назви або непрямий сенс 「」- розмова в Нотатках Горизонту текст, текст,   (текст) - думки

Почувши його слова, Сон Ю зупинився в темряві, неприємність і пригніченість, що тягнули його серце з минулої ночі, раптово розсіювалися. Вдихнувши свіже повітря, він відчув, як на душі стало легше. Сон Ю повільно посміхнувся. «Так, ти маєш рацію». Минуле є минуле, теперішнє — безмежне. Чи повертатися назад, чи ні, ми розглянемо це пізніше. Фантастика з «Нареченою в труні» була чудовою, але насправді це був просто лабіринт кімнат і проходів. Сон Ю пішов уперед, думаючи лише про те, щоб знову заснути. Він відчинив двері, ігноруючи закривавлену голову манекена, яка раптово впала з крову, і відсунув її разом з волоссям. Озирнувшись, він сказав: «Це має бути шлюбна кімната». На столі горіли червоні свічки, на вікні були наклеєні символи "подвійного щастя", простирадла були в безладі, а на підлозі було чорне волосся та плями крові. Сон Ю підійшов підняти ковдру, і коли він підійшов до ліжка, бліда, багряна рука висунулася з-під ліжка та схопила його за ногу. Струсивши ковдри та под...