Притулок Моріарті

 【】- публікації або повідомлення в інтернеті/телефоні «» - розмова "" - назви або непрямий сенс 「」- розмова в Нотатках Горизонту текст, текст,   (текст) - думки

Почувши його слова, Сон Ю зупинився в темряві, неприємність і пригніченість, що тягнули його серце з минулої ночі, раптово розсіювалися. Вдихнувши свіже повітря, він відчув, як на душі стало легше. Сон Ю повільно посміхнувся. «Так, ти маєш рацію». Минуле є минуле, теперішнє — безмежне. Чи повертатися назад, чи ні, ми розглянемо це пізніше. Фантастика з «Нареченою в труні» була чудовою, але насправді це був просто лабіринт кімнат і проходів. Сон Ю пішов уперед, думаючи лише про те, щоб знову заснути. Він відчинив двері, ігноруючи закривавлену голову манекена, яка раптово впала з крову, і відсунув її разом з волоссям. Озирнувшись, він сказав: «Це має бути шлюбна кімната». На столі горіли червоні свічки, на вікні були наклеєні символи "подвійного щастя", простирадла були в безладі, а на підлозі було чорне волосся та плями крові. Сон Ю підійшов підняти ковдру, і коли він підійшов до ліжка, бліда, багряна рука висунулася з-під ліжка та схопила його за ногу. Струсивши ковдри та под...

008 зайшов всередину і не промовив більше ні слова. Сон Ю довго гукав його, але воно не відповіло. Сон Ю стомлено потер скроні. Він здогадався, що 008, мабуть, дуже пригнічений. Настільки дурний, що, мабуть, отримав багато лайки від свого так званого «бога», а потім повертався і дратувався ним. Він мовчки смикнув кутиком рота. Прокинувся посеред ночі, а потім відбулася та сама розмова з 008. Він геть забув попередній сон і нічого не міг згадати. Негативні емоції поглинули, і настрій Сон Ю знову погіршився. Він витер куточок ока, і прохолода від кінчиків пальців змусила його зупинитися. Вони були вологими. Очі Сон Ю трохи розширилися. Що? Мені наснився кошмар, і я плакав? Все ж йому наснився кошмар і він плакав вночі, а потім його вдень затягнули до будинку з привидами. Як це було нещасно. Коли вони зібралися біля шкільних воріт, Сон Ю виглядав так, ніби ще не прокинувся. Джинси, біла футболка, опущені повіки, вимушена посмішка та аура на кшталт: "Я так хочу спати, не турбуй мене...

Сон Ю глибоко вдихнув. Він уже не був такою прямолінійною людиною, як у дитинстві. Заспокоївши свій гнів і паніку, він мало не стиснув зуби, виплюнувши два слова: «Відпусти». Сє Свей хихикнув, зробив крок назад, притиснув палець до стіни та увімкнув світло. Його відхід зняв задушливий тиск, який відчував Сон Ю. Застійне, двозначне повітря знову почало текти. Кімната стала світлою. Сє Свей випростався, холодний та елегантний, його бажання та байдужість зникли, і сказав: «Вибач, я неправильно зрозумів». Сон Ю був такий розлючений, що мало не розсміявся. Він стиснув зуби. «Ти такий невимушений з усіма?» Сє Свей пильно подивився на нього якусь мить, посміхнувся і раптом змінив тему, сказавши: «Хочеш чогось випити?» Сон Ю нічого не хотів, він був надто розлючений, щоб хвилюватися. З холодним обличчям він прямо відмовив: «Немає потреби. Вже пізно, мені час повертатися». Сє Свей раптом сказав: «Сон Ю». Його погляд упав на очі Сон Ю, і він сказав: «Залишся, давай поговоримо про дещо». Слова Со...

«Що це за дитяче місце — парк розваг? Яка різниця між ним і екскурсією початкової школи?» — подумки відмовився Сон Ю. Однак старий Чен був дуже задоволений рішенням, час і місце визначилися миттєво, навіть без місця для обговорення. Ма Сяо Дін з ентузіазмом запропонував: «Парк розваг — це чудово! Я якраз думав спробувати їхню нову тему будинку з привидами». Сі Бовень поскаржився: «Наречена в труні, га? Я вже пробував, нема на що чекати». Ма Сяо Дін закрив рота: «Ти єдиний, хто говорить цілий день». У п'ятницю ввечері Сон Ю повернувся до будинку родини Мен, але його викликала бабуся по материнській лінії. Його бабуся прибрала в будинку протягом дня і знайшла деякі старі речі, зокрема фотоальбом з його дитячими фотографіями. Вона спеціально покликала його, щоб показати. Під світлом лампи сиве волосся його бабусі було акуратно зачесане, і вона тихо сказала: «Це було зроблено, коли тобі було п'ять років, і ти приїхав до Дзінчена на Новий рік». У її очах промайнув ностальгічний вогн...